У вас є тема для розслідування? Запропонувати
Отримайте ексклюзивний доступ до новин Отримати

Звірі від нудьги: як влаштований чорний ринок екзотичних тварин

02 Листопада 2021, 09:06
Звірі від нудьги: як влаштований чорний ринок екзотичних тварин-1200x800
В Україні практично відсутні закони, які б регулювали цю галузь

В Україні зростає популярність на екзотичних тварин. Нині чотирилапий друг на дивані перед телевізором уже нікого не дивує. Тому, щоб виділитися із сірої маси, заможні українці дедалі частіше заводять щось екстравагантне. Канадський чорний вовк, леопард, тянь-шаньський ведмідь чи африканський лев — це лише малий перелік диких тварин, якими нині безконтрольно торгують в інтернеті. При цьому у більшості випадків через кілька місяців - награвшись або усвідомивши, що утримувати дикого звіра не по кишені, - тварини позбавляються. У кращому разі тварина потрапляє до притулку, де живе решту свого життя, а в гіршому — просто помирає від цілого букету захворювань.

Лев за ціною iPhone

Згідно з відомим твердженням економічної теорії, попит народжує пропозицію. В Україні, маючи достатні фінансові ресурси, можна купити практично будь-якого представника світової фауни. Справа в тому, що на сьогодні у нас практично відсутні закони, які б регулювали цю галузь, а близько 70% торгівлі екзотичними тваринами здійснюється нелегально, з порушенням міжнародного екологічного законодавства.

"Інтерес українців до екзотів збільшується. Хоча й кажуть, що українці бідні, проте є дуже великий прошарок людей, які вважають себе можновладцями, і їм все дозволено. Саме такі люди активно купують і утримують екзотів. У мене є багато відеоматеріалів". Як маленькі левенята утримуються в квартирах, катаються на автомобілях з господарем, а ввечері їх садять в клітку два на два метри", - розповідає "Вестям" представник Асоціації зоозахисних організацій України Марія Трунова.

Справді, купити дикого звіра в Україні нині не важко. Досить лише мати доступ до інтернету. Причому розцінки на екзотів зовсім невисокі. Наприклад, єнотів пропонують за ціною від 12 тис. грн, левенят — від 27 тис. грн, стільки ж просять за тянь-шаньського ведмедя. Трохи дорожче коштуватиме чорний вовк — 35 тис. грн, карликові мавпи — близько 50 тис. грн, а ось за леопарда чи сервала просять вже понад 100 тис. грн. І це не повний перелік пропозицій.

При цьому, як говорить "Вестям" співвласник притулку для ведмедів "Біла скеля" Марина Шквиря, українське законодавство дозволяє купувати, торгувати та розмножувати тварин досить вільно. Але все-таки мають бути документи законності походження тварини. "Якщо вона іноземна, то мають бути всі сертифікати (CITES) на неї та на батьків, звідки вона потрапила в Україну, де була розмножена тощо. І якраз усього цього дуже часто у власників немає. Вони зазвичай показують лише ветеринарний паспорт з щепленням. Але це ні про що", - каже Марина Шквиря.

"Погрався і кинув"

На сьогодні можна виділити дві основні категорії покупців диких екзотичних тварин. Це люди, які беруть їх як домашніх улюбленців, і підприємці, які використовують їх суто в комерційних цілях.

"У нас на руках є зазвичай близько 200 ведмедів і приблизно стільки ж великих кішок: левів, тигрів, леопардів, ягуарів... Але більше, звичайно, левів. Якщо говорити про ведмедів, то більшість з них потрапила до нас з цирків та ресторанів, де їх експлуатують для залучення клієнтів. Є люди, які використовують тварин як "м'ясо". Наприклад, на притравальних станціях, де тренують собак на ведмедях. Ще одне джерело - це контактні звіринці, які, як правило, сезонні. Там дикі тварини мешкають, тільки поки молоді... Дитинчат хижаків купують свідомо на два-три місяці, а потім їх позбавляються. Зазвичай до того часу у великих кішок вже повністю вбите здоров'я, починаються чисельні переломи кінцівок через нестачу кальцію, і вони просто не доживають до кінця сезону. А ведмежат віддають на м'ясо або притравку. Цирки таких тварин вже не беруть. І, звичайно, якась частина тварин — це звірі, яких взяли жити до себе прості люди, а потім зрозуміли, що не впораються з левом, вовком чи ведмедем. Що, в принципі, й не дивно. Ось такі тварини переважно і потрапляють до нас. Але важливо розуміти, що до притулків по всій країні потрапляє лише частина тварин і зовсім не всі види. Наприклад, в Україні ніхто не може собі дозволити врятувати шимпанзе або велике теплолюбне копитне", - сказала "Вестям" Шквиря.

За її словами, ситуація вже досягла таких масштабів, що ведмедями в Україні переповнені практично всі притулки, а нових тварин беруть лише в міру того, як добудовуються нові вольєри. І, як кажуть зоозахисники, великі питання викликають умови утримання тварин.

Як пояснює "Вестям" юрист Світлана Руденко, поводження з чотирилапими в Україні регламентує Закон "Про захист тварин від жорстокого поводження". "Якщо говорити про категорію диких тварин, то за законом є обмеження щодо утримання таких тварин у неволі. Зокрема, утримання в неволі допускається лише за дотримання певних умов, що відповідають видовим, біологічним та індивідуальним особливостям цих представників фауни. Йдеться про те, що тварині життєво необхідний контакт з природним середовищем, особливе харчування, світловий режим та багато іншого. Також існує порядок утримання та розведення диких тварин, де крім базових вимог щодо умов і годівлі встановлено й мінімальні площі для вольєрів. Наприклад, якщо ми візьмемо лева, то, згідно з документом, він повинен утримуватися не в клітці, а у вольєрі, який передбачає наявність імітації природного середовища. І його площа має бути не меншою як 200 кв. м, а висота — щонайменше 4 м. Я думаю, неважко здогадатися, що людина, яка катає містом лева в машині, навряд чи має у своїй квартирі або навіть приватному будинку такий вольєр", — сказала "Вестям" Світлана Руденко.

Ще один важливий нюанс — тварину, яка побувала у неволі, здебільшого неможливо повернути в дику природу. "Якщо ми говоримо про тварин нашої фауни, які виросли в дикій природі, - зайці, лисиці, птахи, їжаки, кажани - і дістали невелику травму, то їх можна вилікувати і повернути в природу. Це можливо. Але якщо говорити про екзотів або навіть про наших хижаків, які виросли і асоціюють людину з кормом, то, на жаль, нічого не зробити. Не можна випустити ведмежа чи дорослого ведмедя в природу, не можна повернути лева в природу... Для таких тварин єдиний шанс — жити у великих притулках під опікою людини все життя", - зазначає Марина Шквиря.

Чи допоможе закон?

Ще одна проблема полягає в тому, що правоохоронні органи поки що неохоче реагують на подібні звернення. Як пояснює Світлана Руденко, відповідальність за утримання тварин у неналежних умовах встановлена ​​ст. 88 п. 1 КУпАП, яка прямо передбачає можливість конфіскації такої тварини. Якщо дії чи бездіяльність власника призвели до травмування або загибелі тварини, то передбачено кримінальну відповідальність за ст. 299 КК "Жорстоке поводження з тваринами". "Але дуже важко змусити поліцію виїхати на подібні виклики. Їм іноді не вистачає часу виїхати на злочин проти людей, не кажучи вже про тварин", - сказала Світлана Руденко.

До того ж, як каже Марина Шквиря, забрати тварину можна лише через суд, і таких прецедентів було небагато. "Здебільшого віддають добровільно чи під тиском громадськості", - підтвердила Марина Шквиря.

Водночас, в Асоціації зоозахисних організацій звертають увагу ще на одну проблему. А саме – безконтрольне розведення тварин. "Ми навіть знаємо конкретні адреси квартир у Києві, які просто напхані рідкісними видами птахів: сови, пугачі, орли тощо. Є документальні підтвердження, що йде жвава торгівля, а у квартирах твориться жах. Але до них все одно звертаються та з задоволенням купують, а потім багато хто з таких любителів екзотів мені телефонує і ридає, що у них тварина здохла, хвора або в такому жахливому стані, що доводиться витрачати останні гроші на лікування", - сказала "Вестям" Марія Трунова.

Але це, як підтверджує Марина Шквиря, не є найбільшою проблемою, яка може статися з покупцем тварини без документів. "По-перше, люди недооцінюють інфекційну небезпеку. У всіх цих контактних звіринцях сидять примати, яких дуже часто привозять з дикої природи. А в деяких захворювань інкубаційний період може сягати кількох років. Тобто що там у цієї тварини, потім жодна лабораторія не визначить. І, звичайно, гладити всіх цих лемурів та мавпочок дуже небезпечно. Є чимало випадків, коли єноти та лисиці від стресу травмують дітей та дорослих. З хижаками мільйони нещасних випадків. Хтось у ресторані пішов фотографувати ведмедя у клітці, і той йому відірвав руку", - сказала "Вестям" Марина Шквиря.

У свою чергу, за словами Марії Трунової, люди повинні чітко усвідомлювати: якщо вони купують, не вимагаючи жодних документів, ветеринарних висновків та документа про купівлю як такого, то вони тим самим підтримують незаконних розплідників та контрабандистів, які утримують тварин у страшних умовах. "Тому ми виступаємо за обов'язкову реєстрацію та ідентифікацію. Це той мінімум, який нам нині необхідний", - резюмувала Марія Трунова.

Матеріал опубліковано у газеті "Вісті" від 2 листопада №199. Повний випуск газети "Вести" ви можете придбати в місцях розповсюдження преси або оформити онлайн-підписку.

Додайте Vesti.ua в список ваших джерел
Підписуйтеся на канал Vesti.ua в системі Google News Підписуйтеся на канал Vesti.ua в системі Telegram
Антон Драннік
Антон Драннік
оглядач відділів "Економіка" і "Розслідування"

Магістр міжнародної економіки. У журналістиці з 2016 р. Працював в департаменті економічних новин ІА УНІАН. У газеті "Вести" - з 2017 р. Спеціалізація - економіка, фінанси, соціальна сфера.

0 коментарів
Є бажання обговорити?
Новини
усі новини
Вести Люди
більше новин

Встанови додаток Vesti.ua: натисни Встанови додаток Vesti.ua и добавь на домашний экран

x
встановити

Хочете отримати швидкий доступ доVesti.ua? Встановіть додаток

x
Найкорисніша щоденна газета вечорами у вашій поштовій скриньці